Коли я вперше прочитала цю фразу з недавнього інтерв’ю міністра розвитку громад Кулеби, вона мене по-справжньому зачепила. Мені відправили вчора її у Facebook декілька поважних людей і я не змогла пройти повз. Бо я не вірю, що це єдине, що може нас об’єднувати. Кілька років тому мені довелося працювати з однією з найвпливовіших фінансових родин Франції. Їхнє прізвище знає весь світ. У них був головний юрист- людина холодного розуму й абсолютної ясності. Він часто повторював о

А ще- може запустити «європейський ренесанс». Для Європи це означає зниження цін на енергоносії, зростання інвестицій і експорту. Це не гасло. Це розмови, які вже точаться у Вашингтоні, Брюсселі та великих фінансових центрах. Питання не в тому, чи будуть гроші. Питання в іншому: - На що вони підуть? - Хто стане їхнім бенефіціаром? - Як це відчують звичайні українці- не в словах, а в доходах? Нам із вами вже 35 років кажуть одне й те саме: вірте, працюйте, потерпіть, ще трохи-